Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
упрівати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
упрівання — (впріва/ння), я, с. Дія за знач. упрівати (впріва/ти) … Український тлумачний словник
упріти — див. упрівати … Український тлумачний словник
умлівати — (вмліва/ти), а/ю, а/єш, недок., умлі/ти (вмлі/ти), і/ю, і/єш, док. 1) Знемагати від якого небудь сильного переживання, враження, відчуття великої втоми і т. ін. || тільки недок., за ким. Страждати від кохання. || Перебувати у стані розслабленості … Український тлумачний словник
розімлівати — а/ю, а/єш, недок., розімлі/ти, і/ю, і/єш, док. 1) Розм якати, розпарюватися під дією тепла (про предмети). || Знемагати, знесилюватися від душевного або фізичного перенапруження, спеки, тепла і т. ін. (про людей). || Знемагати, знесилюватися від… … Український тлумачний словник
повпрівати — а/є, а/ємо, а/єте, док. 1) Упріти (про всіх чи багатьох). 2) кул. Дійти до стану готовності (про все чи багато чого небудь) … Український тлумачний словник
впрівання — впріва/ти, впрі/лий, впрі/ти див. упрівати, упрілий і т. д … Український тлумачний словник
мліти — млі/ю, млі/єш, недок. 1) Бути в стані млості (у 1 знач.). 2) Знемагати від болю, глибоких переживань. || Ставати нечутливим; терпнути (про руки, ноги, пальці тощо). 3) Утрачати свідомість; непритомніти. 4) Знемагати від високої температури, спеки … Український тлумачний словник
